Дитина не може зосередитись? Контролювати власну поведінку? Бути врівноваженою? Не треба поспішати із висновками та навішувати ярликів “невихований” та “шибеник”. Адже є певні розлади, які не мають нічого спільного з вихованням. Мова про синдром гіперактивності та розлад дефіциту уваги (СГРДУ), або його ще називають дефіцит уваги та гіперактивності (СДУГ).
Хоча більшість дітей в певному віці стикаються зі складнощами щодо концентрації та зосередження уваги, при СГРДУ така поведінка не минає навіть з часом.
Натомість симптоми тільки загострюються та призводять до нових складнощів у школі чи вдома або в стосунках, на роботі в дорослому житті.
Синдром гіперактивності та розлад дефіциту уваги – це порушення розвитку нервової системи, на яке в усьому світі страждають 8-12% дітей, 65% з них залишаються із цим синдромом і в дорослому житті.
Основні три симптоми СГРДУ: неуважність, гіперактивність та імпульсивність. Також синдром може проявлятися у нездатності зосередитись, зберігати терпіння, постійній рухливості та непосидючості. Тому дитина часто робить помилки. Їй складно дослухати запитання чи відповідь, стежити за думкою співрозмовника, тому може здатися, що вона не слухає. У дорослих виникає порушене сприйняття часу, тому вони часто не в змозі оцінити, скільки їм треба часу для виконання певного завдання.
Звичайно, не усяке порушення активності та уваги є підставою для діагностики СГРДУ. Діагноз щодо вищезгаданого синдрому може поставити лише психіатр. Не вчителька, не батьки інших дітей і не сусіди. Зазвичай не ставить такий діагноз і не призначає лікування педіатр чи сімейний лікар. Але за потреби він може порадити батькам дитини звернутись до фахівця.
Пам’ятайте, що самодіагностування та самолікування є небезпечним для ментального здоров’я. Лише кваліфікована допомога та вчасна діагностика СГРДУ дає дитині шанс адаптуватися і мати успішний старт у житті.