Аби вистояти у разі інфікування коронавірусом, єдина надія – наш імунітет. Підступність SARS-CoV-2 у тім, що він може за деяких обставин обернути покликану захищати нас імунну систему проти нас самих.
Коронавірус, як і будь-який вірус – це не більше, ніж оболонка навколо генетичного матеріалу та кілька протеїнів. Аби розмножуватися, йому потрібна жива клітина, від якої він би живився. Якщо вірус оселився на клітині, вона робить усе, що заманеться “загарбнику”: копіює інформацію, об’єднується з іншими клітинами, виділяє речовини.
Однак ця діяльність вірусу не залишається непоміченою. Упродовж лічених хвилин вмикається імунітет людини: кровоносними судинами і лімфатичними каналами на місце тривоги прибувають гранулоцити, фагоцити і клітини-кіллери, які борються з вірусом. Їх підтримують численні плазмові протеїни, які або виступають медіаторами, або й самі долучаються до знищення вірусу.
Для нейтралізації багатьох вірусів і бактерій вистачає вже цієї першої реакції імунної системи. Підвищення температури тіла – один із проявів захисної реакції.
Як проявляє себе імунна система?
Одна з підгруп сигнальних протеїнів, які зазвичай виділяють інфіковані клітини, – це інтерферони. Попередник нинішнього коронавірусу – SARS-CoV-1, спалах якого був 2003 року, – вочевидь, пригнічував виділення одного з цих інтерферонів і таким чином уповільнював імунну реакцію. Поки незрозуміло, чи має таку саму властивість нинішній SARS-CoV-2.У всякому разі, у якийсь момент реакція інфікованої клітини настільки сильна, що вона може стати контрпродуктивною. Таким чином значна кількість імунних клітин вривається у наші легені і призводить до того, що тоненький “місток”, через який кисень потрапляє з повітря у кров, стає товстішим, жорсткішим. Кисню починає бракувати, і може знадобитися штучна вентиляція легень.
Чи надовго вистачає набутого імунітету?
З деякою затримкою в часі включається набутий імунітет. У кожного це відбувається по-різному і залежить від того, що кожен із нас пережив і з якими збудниками мав справу в минулому. Наш організм запам’ятовує антитіла, які він формував раніше. Тому, вочевидь, у тих, хто перехворів на COVID-19, буде імунітет до цього коронавірусу. Це означає, що протягом певного періоду заразитися знову буде неможливо. Це вже підтверджено експериментами на людиноподібних мавпах. Погана новина полягає у тому, що невідомо, як надовго вистачає набутого імунітету. Ахім Герауф виходить з того, що імунітет зберігатиметься близько року. Протягом цього періоду кожен контакт із вірусом викликає реакцію, яку можна порівняти зі щепленням, – імунітет “освіжається” і подовжується. “Вірус абсолютно новий, тому ні в кого немає на нього імунної відповіді”, – пояснює імунолог. Пожиттєвий імунітет він вважає малоймовірним. Він виробляється лише проти вірусів, які надовго затримуються в організмі і дають йому таким чином можливість дуже близько із ним “познайомитися”. Оскільки йдеться про РНК-місткий, а не ДНК-місткий вірус (РНК – рибонуклеїнова кислота, ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота), він не може надовго затримуватися в організмі людини.
Імунолог із Гейдельберга Штефан Моєр (Stefan Meuer) прогнозує, що новітній коронавірус, так само, як і всі віруси, у майбутньому зазнає мутацій. Він припускає, що це відбудеться через 10-15 років. “Одного прекрасного дня набутий імунітет вже не матиме значення, оскільки тоді прийде вже інший коронавірус. Сформований в організмі захист вже не допоможе, адже вірус буде настільки змінений, що антитіла на нього вже не діятимуть. Тоді не допоможе і щеплення”, – застерігає фахівець.